﻿До Тита.
3.
Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго діла були готові, 
щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей. 
Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного. 
Як же явилась благость і чоловіколюбие Спаса нашого Бога, 
не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого, 
котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого, 
щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього. 
Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб котрі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям. 
Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні. 
Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь, 
знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе. 
Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати. 
Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку. 
Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дід для конечних погріб, щоб не були без овощу. 
Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь. 
